Плата за землю

Сообщений: 1544
Зарегистрирован: 16 май 2009, 00:00

Плата за землю

Сообщение Вячеслав ВАРЕНЯ » 17 май 2009, 08:03



Дуже часто, податківці довідавшись, що підприємство придбало у іншого підприємства окремий об’єкт нерухомості, або його частину, наполягають на тому, що покупець з моменту придбання має вносити до бюджету плату за землю (земельний податок чи орендну плату за землю державної чи комунальної власності). При цьому податківці ні на мить не замислюються над тим, кому при цьому належать права на земельну ділянку, що розміщена під такими об’єктами нерухомості.
До внесення змін у статтю 120 Земельного кодексу України (далі – ЗК) в якості аргументів податківці брали «на озброєння» у цій ситуації частину 2 статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Як бачимо, стаття 377 ЦК довгий час суперечила нормам статті 120 ЗК щодо необхідності укладення договору оренди земельної ділянки для переходу права користування земельною ділянкою при переході права власності на будівлю або споруду, а також іншим нормам, які визначають підстави, порядок та момент набуття права користування земельною ділянкою. У квітні 2007 року було внесено зміни до статті 120 ЗК, які фактично повторюють норми 377 ЦК. Чи остаточно ліквідували зміни цю колізію ?

Нажаль ні, оскільки ЗК містить спеціальні норми, які встановлюють порядок виникнення права власності та права користування земельною ділянкою і визначають перелік документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

----------
Стаття 125. Виникнення права власності та права користування земельною ділянкою

1. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

2. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

3. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Стаття 126. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку

1. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

2. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Земельний кодекс України в редакції Закону України від 27.04.2007 р. № 997-V
-------------------
Державна податкова адміністрація України у листі від 04.04.2007 р. № 6737/7/15-0717 підтвердила, що «основним документом, що регулює земельні відносини в Україні, є Земельний кодекс України». Виходячи зі статті 9 ЦК, норми земельного законодавства мають пріоритет при регулюванні земельних відносин, тому частина 2 статті 377 ЦК в частині, що суперечить ст.125-126 ЗК, застосовуватись не повинна. Водночас в Україні вже існує невелика судова практика про визнання за особою права власності або права користування земельними ділянками на підставі вищезазначених норм ЦК, яка, враховуючи вищезазначене, не є стовідсотково законною.

Виходячи з чинного ЗК, який діє з 2002 року, при переході до особи права власності на нерухоме майно, право на земельну ділянку може перейти до нього на підставі договору про відчуження земельної ділянки (власність) або договору оренди земельної ділянки (оренда) з моменту одержання та державної реєстрації відповідного правовстановлюючого документу.

Щодо можливості стягнення плати за землю, то згідно Закону України «Про систему оподаткування» орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності (далі – орендна плата) є податковим платежем. Згідно Закону України «Про плату за землю» від 03.07.92 р. № 2535-XII, в редакції Закону України від 19.09.96 р. № 378/96-ВР (далі – Закон № 2535) визначені строки та порядок нарахування та сплати орендної плати.
Згідно із статтею 20 Закону № 2535 платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю. Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Законом № 2535 передбачено, що плата за землю в Україні стягується в двох формах – земельних податок та орендна плата. Земельний податок сплачують суб’єкти, які використовують земельну ділянку на праві власності або праві постійного користування, а орендну плату - суб’єкти, які використовують земельну ділянку на праві оренди. При цьому згідно Закону № 2535 суб’єктами плати за землю є виключно землевласники та землекористувачі, а підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки. При цьому власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Тобто за законом зобов’язання по сплаті плати за землю може виникнути лише у законного землевласника або землекористувача – особи, яка має правовстановлюючий документ на право власності або користування земельною ділянкою.

Водночас на практиці, в разі, якщо особа, яка має право власності на нерухоме майно, не оформлює право на землю під цим нерухомим майном відповідно до закону органи державної податкової служби нараховують їй земельних податок виходячи з фактичного землекористування.

Вернуться в Статьи и публикации автора

Кто сейчас на форуме

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1