Единый налог, виды деятельности, НДФЛ

Сообщений: 1544
Зарегистрирован: 16 май 2009, 00:00

Единый налог, виды деятельности, НДФЛ

Сообщение Вячеслав ВАРЕНЯ » 11 ноя 2009, 11:00

ЛИСТ
від 28.09.2009 р. N 1275/10/13-09
Головам апеляційних адміністративних судів України


У зв'язку з виникненням у судовій практиці питань, пов'язаних із застосуванням окремих норм податкового законодавства, у порядку надання методичної допомоги Вищий адміністративний суд України вважає за доцільне довести відповіді на зазначені питання до відома адміністративних судів України.

1. Чи повинен суб'єкт малого підприємництва - фізична особа, який сплачує єдиний податок за найвищою ставкою, сплачувати податки з доходів, отриманих від видів підприємницької діяльності, які не зазначено у свідоцтві про сплату єдиного податку, за загальним способом оподаткування?

Згідно з абзацом третім пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі - Указ) у разі, коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 2 Указу доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Порядок переходу суб'єкта малого підприємництва на спрощену систему оподаткування врегульовано пунктом 4 Указу.

Згідно з абзацом другим пункту 4 Указу форма та порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку встановлюються Державною податковою адміністрацією України і є єдиними на всій території України. Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.

Згідно з Порядком видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року N 599 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за N 752/4045, підставою для видачі Свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 до зазначеного Порядку.

У рядку 2 вказаної заяви зазначається вид (види) діяльності, яким суб'єкт підприємницької діяльності передбачає займатися.

Зазначені суб'єктом малого підприємництва види діяльності записуються податковим органом у Свідоцтві про сплату єдиного податку.

Слід зауважити, що нормами Указу не передбачено обов'язку суб'єкта малого підприємництва, який бажає перейти на спрощену систему оподаткування, обирати вичерпний перелік видів підприємницької діяльності, якими він планує займатися.

Натомість про наявність такого обмеження можна зробити висновок зі змісту підзаконного нормативного акта, яким є Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку.

Разом із тим, подібне обмеження не може бути застосовано виходячи з такого.

Обмеження у застосуванні спрощеної системи щодо деяких видів підприємницької діяльності встановлені Законом України від 25 березня 2005 року N 2505-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України». Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень цього Закону з 1 липня 2005 року до прийняття Закону України «Про спрощену систему оподаткування» Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» застосовується з урахуванням таких особливостей.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не поширюється на:

суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (в тому числі діяльність, пов'язану із влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (у тому числі державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі), здійснюють обмін іноземної валюти;

суб'єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних пально-мастильних матеріалів;

суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють: видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Інших обмежень щодо видів підприємницької діяльності, під час здійснення яких може застосовуватися спрощена система оподаткування, чинне законодавство не містить. При цьому додаткові обмеження не можуть встановлюватися підзаконними нормативними актами, зокрема Порядком видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку.

У свою чергу, вичерпний перелік умов, дотримання яких є необхідним для застосування спрощеної системи оподаткування, встановлені пунктом 1 Указу. Ці умови не обмежують суб'єкта малого підприємництва у виборі здійснюваних ним видів діяльності лише тими, що зазначені у свідоцтві про сплату єдиного податку чи в будь-якому іншому документі.

Отже, суб'єкт малого підприємництва має право займатися будь-якими видами підприємницької діяльності, за винятком тих, що не можуть здійснюватися з використанням спрощеної системи оподаткування в силу прямої законодавчої заборони.

За таких обставин режим оподаткування єдиним податком поширюється на всі доходи суб'єкта малого підприємництва, що обрав спрощену систему оподаткування, незалежно від видів підприємницької діяльності, від яких ці доходи одержані.

Наявність певного рядка в заяві суб'єкта малого підприємництва про видачу свідоцтва про сплату єдиного податку та зміст самого свідоцтва не можуть слугувати такими обмеженнями, оскільки відповідно до статті 1 Закону України «Про систему оподаткування» механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не може встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Ураховуючи наведене, норми Указу поширюються на всі доходи суб'єкта спрощеної системи оподаткування, отримані ним як виручка від реалізації товарів, робіт, послуг у межах усіх видів здійснюваної ним підприємницької діяльності.

При цьому ставка, за якою сплачується єдиний податок таким суб'єктом малого підприємництва, визначається з урахуванням абзацу третього пункту 2 Указу.

2. Чи змінюється статус податкового боргу на статус податкового зобов'язання в разі оскарження суб'єктом підприємницької діяльності податкового повідомлення - рішення, яким визначено це зобов'язання?

Відповідно до приписів підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при зверненні платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті і прийняття відповідного рішення.

У той же час податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Таким чином, податковий борг виникає, зокрема, у разі не сплати у встановлений строк податкового зобов'язання, узгодженого в адміністративному порядку.

Днем узгодження податкового зобов'язання платника податків у разі апеляційного оскарження такого податкового зобов'язання є день закінчення процедури адміністративного оскарження (частина п'ята пункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

У свою чергу, процедура адміністративного оскарження згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» закінчується:

останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі, коли така заява не була подана у зазначений строк;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

Водночас відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Якщо ж сума узгодженого платником податків податкового зобов'язання не сплачена у встановлений строк, вона визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку. Для випадків апеляційного порядку узгодження сум податкового зобов'язання строк сплати визначається пунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і становить десять днів.

Зазначений строк переривається у разі звернення платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При цьому податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті.

Однак у разі несвоєчасного звернення платником податку до суду (поза межами строку сплати узгодженого в апеляційному порядку податкового зобов'язання, але в межах строків давності, як це передбачено підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами") несплачене податкове зобов'язання, процедура апеляційного оскарження якого була завершеною, перетворюється на податковий борг платника податків у силу прямого припису пункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

При цьому порядок погашення податкового боргу регулюється нормами статей 6 - 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Ці норми не передбачають зупинення процедур погашення, у тому числі примусового стягнення податкового боргу в разі оскарження платником податків до суду раніше узгодженої суми податкового зобов'язання.

Виходячи з наведеного, оскарження платником податків до суду суми податкового зобов'язання, узгодженого в апеляційному порядку, поза межами строку сплати такого податкового зобов'язання не надає відповідному податковому зобов'язанню статусу неузгодженого. Відтак, зазначена сума залишається податковим боргом платника податків. Разом із тим, у разі позитивного вирішення справи на користь платника податків відповідні податкові повідомлення та вимоги вважаються відкликаними на підставі пункту «в» підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Сплачені (стягнуті) на погашення такого податкового боргу суми можуть за відповідних обставин набути статус надмірно сплачених і підлягають поверненню платникові податків у порядку, визначеному пунктами 15.3, 15.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Цей лист пропонуємо довести до відома суддів апеляційного та місцевих судів для врахування при здійсненні правосуддя.

Голова суду О. Пасенюк


Источник: http://glavbukh.ua/publications/laws/norma/norm2/norm2_2862.html

Последний раз редактировалось: Вячеслав ВАРЕНЯ (Пт Фев 12, 2010 6:27 pm), всего редактировалось 1 раз(а)

Сообщений: 122
Зарегистрирован: 16 май 2009, 00:00

Re: Единый налог, виды деятельности, НДФЛ

Сообщение Зверь » 20 ноя 2009, 14:54

очень актуальное пиздьмо cat

Сообщений: 1544
Зарегистрирован: 16 май 2009, 00:00

Re: Единый налог, виды деятельности, НДФЛ

Сообщение Вячеслав ВАРЕНЯ » 20 ноя 2009, 15:04

Я тоже так думаю. Может это поможет сформировать единую судебную практику по таким спорам и в итоге заставит ГНАУ пересмотреть свою позицию.

Сообщений: 2
Зарегистрирован: 23 ноя 2010, 01:00

Re: Единый налог, виды деятельности, НДФЛ

Сообщение Westa » 25 ноя 2010, 13:32

После прочтения первой версии НК, а именно раздела о спец.налоговых режимах, возник такой вопрос.

В ст.291 имеется перечень видов деятельности, запрещенных для ФЛ - плательщиков единого налога. ФЛ - единщик в настоящее время осуществляет такую "запрещенную" деятельность, этот вид деятельности записан в его свидетельстве о праве уплаты ед.налога. Но при этом есть и операции по другим видам деятельности, не запрещенным сейчас для единоналожника.

Может ли такое ФЛ остаться плательщиком единого налога, если при подаче заявления на следующий год укажет в заявлении "разрешенный" в НК вид деятельности?

В приведенном выше письме как раз рассматривается ситуация, когда видов деятельности могло быть несколько, в свидетельстве указаны не все из них...

Или решающую роль все-таки будет играть запись в свидетельстве?...


Сообщений: 1544
Зарегистрирован: 16 май 2009, 00:00

Re: Единый налог, виды деятельности, НДФЛ

Сообщение Вячеслав ВАРЕНЯ » 25 ноя 2010, 14:16

Четкого ответа я пока не нашел, но...
300.2. У разі застосування платником податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.3 статті 291 цієї глави, або здійснення операцій, на які відповідно до пункту 291.2 статті 291 цієї глави не поширюється спрощена система оподаткування, дохід, отриманий платником податку в результаті здійснення таких операцій, оподатковується за ставкою податку у розмірі 15 відсотків.
300.3. У разі коли платник податку провадить діяльність, не зазначену у свідоцтві платника податку, дохід, отриманий від провадження такої діяльності, оподатковується за ставкою податку у розмірі 15 відсотків.
При цьому такий платник податку зобов’язаний внести зміни до свідоцтва платника податку відповідно до пункту 299.3 статті 299 цієї глави або перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного податкового (звітного) періоду.


Вот этот кусок "або здійснення операцій, на які відповідно до пункту 291.2 статті 291 цієї глави не поширюється спрощена система оподаткування", по моему мнению, позволяет единщику осуществлять и "не единоналожные виды деятельности" оставаясь при этом на едином налоге.

Смущает при этом вот что: "300.5. У разі недотримання положень статті 291 та пункту 298.2 статті 298 цієї глави платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного кварталу і втрачає право сплачувати податки за спрощеною системою оподаткування протягом наступного календарного року".

Думаю, что в случае осуществления "не единоналожных видов" скорее всего со следующего квартала придется перейти на общую систему.

Сообщений: 2
Зарегистрирован: 23 ноя 2010, 01:00

Re: Единый налог, виды деятельности, НДФЛ

Сообщение Westa » 25 ноя 2010, 17:04

В общем, получается, что для работы на едином налоге надо выполнить такие требования (касающиеся видов деятельности):
- выбрать виды деятельности, "разрешенные" для ФЛП-единоналожника;
- внести все эти виды в карточку у госрегистратора;
- включить в заявление, подаваемое в налоговую для перехода на единый налог, все виды деятельности, которые планируется осуществлять.

Сообщений: 1544
Зарегистрирован: 16 май 2009, 00:00

Re: Единый налог, виды деятельности, НДФЛ

Сообщение Вячеслав ВАРЕНЯ » 25 ноя 2010, 17:07

И еще...

Установити, що з 1 січня 2011 року до набрання чинності главою 1 розділу XIV цього Кодексу Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" та розділ IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" застосовуються з урахуванням таких особливостей:
для суб’єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок відповідно до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" або фіксований податок відповідно до розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", без подання заяви про перехід на сплату єдиного або фіксованого податку відповідно до норм цих Указу та Декрету до 1 квітня 2011 року зберігається дія Свідоцтв про сплату єдиного податку, Довідок про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку та Патентів про сплату фіксованого податку, виданих на 2010 рік;

Вернуться в Прочие налоги и сборы

Кто сейчас на форуме

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1